Вчительський талант

Закривши нас, вчителю, крильми,

Ти поринаєш сміло у незнанні далі,

Навчаєш бути справжніми людьми,

І розкриваєш суть життя в деталях.

 

О, вчителю, знання твої безмежні,

Як книги мудрості й великих таємниць,

Вони ведуть в дорослий світ бентежно

По небокраю знань, по храмах вмінь …

До батьківських скарбниць.

Там черпаю знання, там вчусь любити,

Там мрію, поринаю і пливу.

З тобою легко так всього навчитись,

Створить нове… Чи в сні, чи наяву…

 

Талант твій, вчителю, у тому полягає,

Що віддаєш життя своє щораз,

Коли як птаха Фенікс оживаєш…

Заходячи до інших … В новий клас.

…І знову  починаєш все спочатку

Учить, любить, думати, сміятись,

І ринути у світ казок й подій…

Тобі вклюнуся,  вчителю, доземно

За твій талант… За мій світ…

Що  ти створив із мрій!

І хоч життя тепер нелегке , у тривогах,

Під шум сирен, що виють знов  у млі,

Та все ж по вчительській  ідеш  дорозі,

Бо серце дітям віддав своє ти -

Назавжди…