Проєкт "Як намальовані: топ-10 найяскравіших птахів Хмельниччини"

https://www.facebook.com/100057145613914/videos/598464788965788

 

Літературне читання (списки літератури, яка вивчається)

 

Літературне читання 3 клас

1.    Іван Андрусяк

-       «Усе солодший сад / Чупакабра та інші зайчики»

-       «М’яке і пухнасте»

-       «Магазин невидимих речей»

-       «Третій сніг»

-       «Як подружитися з Чакалкою», «Стефа та її Чакалка», «кабан дикий – хвіст великий. Друга історія Стефи та Чакалки», «Сорокопуди, або як Ліза і Стефа втекли з дому»

 

2.    Катерина Бабкіна

-       «Мсьє Жак та квітнева риба»

-       «Шапочка і кит»

-       «Гарбузовий рік»

 

3.    Галина Вдовиченко

-       «Найдовші вуса»

-       «Мишкові миші»

-       «Ліга непарних шкарпеток»

-       «Засинай. Прокидайся»

 

4.    Валентина Вздульська

-       «Потяги»

-       «Вертихвіст»

-       «Подорож листа»

-       «Плутон»

 

5.    Лариса Денисенко

-       «Як диварлики віднайшли в собі гідність»

-       «Ліза та цюця П.», «Ліза та цюця П. зустрічаються»

 

6.    Анатолій Качан

-       «Листи з осіннього саду»

 

7.    Дмитро Кузьменко (Кузько Кузякін)

-       «Чим корова не собака»

-       «Кожен може стати принцесою»

-       «Кожен може поцілувати принцесу»

-       «Біла трошки чорна-пречорна книжка»

-       «Росли груші на вербі»

 

8.    Зірка Мензатюк

-       «Небелиці про рукавиці»

-       «Казочки - куцихвостики»

-       «Зварю тобі борщику»

-       «Каша»

 

9.    Мар’яна Савка

-       «Казка про Старого Лева»

-       «Чи є в бабуїна бабуся?»

-       «Тихі віршики на зиму»

-       «Босоніжки для стоніжки»

-       «Лапи і хвости»

 

10. Тетяна Стус

-       «Як пасує краватка, або чому не всі поросята брудні»

-       «Їжак Вільгельм»

-       «Біла, Синя та інші»

-       «Як не заблукати в Павутині»

-       «Панночка»

 

11.  Олександр Дерманський

-       «Мрія Маляки»

-       «Казки дракона Омелька»

 

12. Леонід Шиян

-       «Пригоди Босмінки»

 

13. Оксана Караванська

-       «Вишиванка»

-       «Стильна книжка для панянки»

 

14. Леся Вороніна

-       «Пригоди голубого папуги»

 

День української хустки

 

 

День пам'яті жертв Голодомору

 

Хто це? Чий голос щоночі просить: «Хлібця!   Хлібчика дай,   мамо!»

 

Богородице! Матір наша небесна! Свята Покрово, покровителько люду! Куди ж ти відійшла ? Чого ж залишила мою землю і народ мій на поталу червоних дияволів? Чи ж не бачиш ти , що вони доточують кров із могутнього українського народу? Чи ж не бачиш криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачиш , що то вже не я – Україна , а велетенська могила? Де ж ви , сили небесні?

 

Ніч огорнула мою Україну.

В небі високо засяяли зорі.

Чому ж до зірок я думкою лину?

Схиляючи голову в тихій покорі.

 

Може ті зорі – то душі людей,

Які відлетіли в Голодні часи?

А серед них скільки було дітей!

Їм не бачити більше земної краси.

 

Ніколи вже їм не пізнати кохання,

Не пройтися щасливими лісом і полем..

Голод нищив життя й сподівання.

Збережи , Боже , рід наш!

Повернись до нас,  доле!

 

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

 

Щороку у четверту суботу листопада Україна в прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили

 

Нехай сьогодні наші серце стануть храмом духовності , храмом скорботи і пам’яті.

 

Їм - неоплаканим і невідспіваним… Їм – похованим без труни й молитви…позбавлених могили й шани - присвячується ця хвилина мовчання.

Хвилина мовчання.

 

Ми тут, щоб сказати, що пам’ятаємо вас – тих, хто загинув у голодні 1932й та 1933й роки.

 

Ми тут, щоб сказати, що, незважаючи на довгі роки мовчання, Україна на повен голос заговорила про одну з найстрашніших трагедій в історії нашої Батьківщини - Голодомор

 

Ми тут, щоб сказати, що засуджуємо всіх тих, хто причетний до смерті  мільйонів українців у  стражденні голодні роки.

 

Ми тут, щоб сказати, що віримо, що  страхіття Голодомору ніколи не повториться…

 

Я- Пам’ять, я –не вбита, я – жива,

Я  буду завжди жити у серцях,

До Господа летять мої слова,

Із душ невинних витягаю цвях.

Я – Пам’ять, і мене не зруйнувати,

Я – незнищенна,і безсмертна я,

Молитвою я відчиняю ґрати-

До Бога йде замучене дитя…

Я – Пам’ять, і мене не вбити,

Пересторога для нащадків я,

Не забувати і не повторити –

Найголовніша місія моя…

 

 

 

 

 

 

 

 

Усі народжені у цьому світі –приречені Хлопчик з янгольським голосом, який співає у капель , чи нахаба, який відмовився вклонитися самій імператриці. Суворий вчитель, чи вільнодумець, який не може пристосуватися до рутини життя. «Мандрівний філософ» чи «людина-університет». Та це все про Григорія Савовича Сковороду, який ще змалку знав, що світ інший, ніж люди думають. І сьогодні ми спробуємо коротко відкрити для себе цю постать, яку не зумів спіймати світ. Не допомогло йому ні навчання у Києво-Могилянській Академії, ні вчення великих філософів - тому що він знав, що вчити треба по-новому. І хоча за життя він не видав жодної книги, проте читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Загалом Сковорода написав 17 філософських творів, 7 перекладів. Найвідоміші його твори, які пізніше надрукувалися - «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські». Багато мандрував не тільки українськими селами, а побував за кордоном, писав пісні, байки, філософські трактати. Казав, що людині варто займатися тим, що їй найближче, що праця має бути «сродною», вчив дослухатися до себе. Людина має бути вільна у своїй думках і вчинках. Цікаво, але навіть одружитися він не зумів, втік з-під вінця, бо зрозумів, що це йому не близьке до серця, що він вже не буде вільним. Сам Сковорода називав себе Варсавою (сином свободи). Існувало чимало легенд, які оповиті так само загадкою, як і сама постать Сковороди. Ми знайшли кілка місць повязаних із Григорієм Сковородою Він настільки вмів проаналізувати життя, що навіть знав, коли прийде його смерть. Він сам викопав собі яму, переодягнувшись в чисту білизну, ліг у ліжкоі заснув….назавжди. А на могилі, за його проханням написали «Світ ловив мене, та не спіймав». А все тому, що за своє життя він відкрив найбільшу таємницю, що кожен носить істину в собі… Що це означає? Будь філософом свого розуму! Відкрий себе!