В1. 2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації. Коротко розповідаємо, як відбувалася битва за регіон, перемога в якій дала змогу відстояти державність.

В2. У планах повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Київщина посідала особливе місце – як ворота до столиці, яку планували захопити за 3-5 днів, щоб змусити українську владу підписати повну капітуляцію на російських умовах.

В1. Ставка робилася на ракетні атаки по стратегічних об’єктах Київщини, захоплення військових аеродромів поблизу Києва.  У  першу чергу – аеродрому «Антонов» у Гостомелі з боку Білорусії

В2. 24 лютого, близько 10-ї години ранку, бойові вертольоти з російським десантом атакували військову частину 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії, яка охороняла аеродром у Гостомелі. У частині на той час перебувало біля 200 бійців, включно з ротою строковиків. Гвардійці прийняли бій, знищивши 5 російських гелікоптерів. Коли  закінчилися боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, бійці з мінімальними втратами відступили. На допомогу їм прийшли військові 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, 95-ї то 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Інтенсивні бої за сам Гостомель тривали ще днів десять, доки селище не опинилося під тимчасовою окупацією.

 

В1. Битва за Мощун — одна з найзапекліших битв під час оборони Києва, що тривала з 27 лютого до 21 березня 2022 року, на початковій фазі російського вторгнення в Україну за контроль над селом Мощун і околицями. Мощун став одним із фор-постів оборони Києва.

 

В1. Після невдачі з аеродромом у Гостомелі росіяни здійснили спробу захопити ще один військовий аеродром – у Василькові. 26–27 лютого там було кілька спроб висадки десанту, але його успішно ліквідували українські захисники. Атака на аеродром 27 лютого закінчилася детонацією боєприпасів, що зрунувало злітну смугу, зробивши її непридатною для російських військово-транспортних літаків

 

В2. Крім атак з повітря, колони російських окупантів рухалися наземними шляхами. Вранці 25 лютого на мосту через річку Ірпінь було розбито колону Росгвардії, сам міст зруйновано.

 

В2. Запеклі бої розгорнулися в сусідніх із Києвом містах Бучі та Ірпені. Щоб відрізати шляхи до столиці, українські військові підірвали також міст у Стоянці з боку Житомирської траси.

 

В1. Ще одна спроба росіян прорватися на Київ була з боку Броварів. Однак 9 березня «Азов» спільно з 72-ю бригадою ЗСУ в околицях міста біля села Скибин влаштували засідку та розгромили колону батальйонно-тактичних груп 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ. Росіяни втратили майже цілий полк включно з командиром, полковником Андрієм Захаровим, після чого наступ на Київ захлинувся. Окупанти роззосередилися у навколишніх селах. 

 

В2. Події на Київщині розвивалися настільки швидко, що багато людей у перші ж дні опинилися під окупацією чи на лінії бойових дій. Від постійних обстрілів доводилося по кілька діб поспіль переховуватися в підвалах та бомбосховищах. Особливо потерпали мами з маленькими дітьми та люди старшого віку.

 

В1. До 5 березня часткова евакуація відбувалася приміськими потягами залізниці, доки росіяни не пошкодили залізничне полотно біля Ірпеня. Далі люди намагалися врятуватися через зруйнований міст біля села Романівка. Перейти міст можна було лише пішки, тож невдовзі біля мосту утворилося кладовище покинутих автомобілів.

 

В2. 30 березня відбувся один з останніх масштабних боїв на Київщині – у Дмитрівці, селі на північ від Житомирської траси. Там під час танкового бою було знищено понад 15 одиниць бойової техніки російських окупантів.

 

В1. 31 березня зачищено Бучу та Бровари, 1 квітня останні російські підрозділи залишили Гостомель. До 2 квітня вся Київщина була деокупована.

 

В2. «Успіх у Київській стратегічній операції став моментом корінного перелому в російсько-українській війні. Саме вона показала, що ми будемо опиратися – і будемо робити це з усією затятістю і майстерністю. Ми розуміємо, що це тільки невеличкий епізод загальної битви за Україну, але це надзвичайно важливий епізод».

 

В2. Поразка на Херсонщині стала для російських окупантів одним із найболючіших військово-політичних та іміджевих ударів. Натомість для українців звільнення міста стало незабутнім святом, відзначення якого прокотилося всією країною, але найбільш зворушливим стало насамперед у вільному українському Херсоні. 12 листопада, коли херсонці зустрічали і вітали на вулицях міста воїнів-визволителів Збройних Сил України.

 

В1. 6 березня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про присвоєння Гостомелю почесної відзнаки «Місто-герой України». 23 березня до цього переліку доєдналися Буча та Ірпінь. А пізніше ще низка областей.

 

 

    Відеолекторій «Міста Героїв. Перемоги України у війні». Такий урок, присвячений звільненню населених пунктів різних регіонів нашої держави від російської окупації, провели здобувачі освіти 8-А класу з класним керівником Валентиною Гребенюк у шкільній бібліотеці.

     Гортаючи кадри зовсім недавніх подій, учні досліджували та аналізували здобутки українського народу з боротьбі проти російських військ. Березень 2022 року став переломним моментом у повномасштабній війні росії проти України. Сили безпеки й оборони України,  завдяки мужності та стійкості розпочали звільнення міст і сіл, які були під окупацією.

     Мощун, Макрів, Гостомель, Бородянка, Ворзель, Буча……. Київщина, Чернігівщина, Харківщина, Сумщина…… Херсон - звільнення цих міст і сіл стало можливим завдяки героїзму українських воїнів, підтримці українського народу, ефективній координації дій Сил безпеки й оборони України, військовій допомозі з боку країн-партнерів, а також свідченням того, що український народ не здасться та  буде боротися за свою свободу і перемогу.

 

Слава Україні! Героям Слава!